Творча майстерня

Галерея творчості

Хай буде мир на всій планеті!

Давайте жити в мирі,

Відкриті, щасливі і щирі.

В любові і шані, у злагоді,

На півночі й півдні, на сході і заході.

Бо в усьому світі

Прагнуть миру діти!

Мир – це ясне сонечко,

Це блакитні хвилі.

Мир – це золоте колосся

І волошки сині.

Мир – це усмішка матусі,

Татуся підтримка.

Мир – це школа, вірні друзі

Та рідна домівка.

Хай буде мир на всій планеті,

Хай линуть в небо журавлі!

Хай червоніють маки в житі,

Панує щастя на Землі! 

Колесник Ірина 

Лист захиснику Вітчизни

              Добрий день, дорогий захиснику!

    Пише Вам листа учень 2 – А класу Криворізької ЗОШ № 55 Анісімов Артем. Ми з вами не знайомі, я не знаю, звідки Ви родом. Але і Ви, і я живемо на Україні, любимо свій рідний край. Я щиро дякую Вам за стійкість і мужність, героїзм і хоробрість. Завдяки Вам я маю змогу ходити до школи. Ви охороняєте мій спокійний сон.

    Хай Господь боронить і захищає Вас у боротьбі за єдність нашої країни. Не дайте ворогу господарювати на нашій рідній землі! Я вірю, що Ви переможете і здоровим та неушкодженим повернетеся додому. Ми разом змінимо наше майбутнє на краще. Наша країна стане могутньою єдиною державою. Ми пишаємося Вами!

                  

                          Слава Україні!

                          Героям слава!

Хай буде мир!

Я хочу,щоб сонце світило,

Співали би дзвінко пташки.

Щоб діти у мирі зростали,

Читали веселі казки.

Слухайте, чесні люди Землі!

Ми закликаємо вас:

Єднайтесь, боріться, бо ми ще малі,

Мир захищайте для нас!

Ми прагнемо миру, нехай буде мир!

Яскрава веселка хай сяє між гір!

Дитячі пісні хай лунають і сміх,

І радістю сяють обличчя у всіх!

  

Анісімов Артем

Сніговик

Скачуть діти. Гомін. Сміх.

На пеньочку ліплять сніг.

Небагато й наліпили,

А дідок вже виріс білий.

Голова немов подушка,

Шапка з’їхала на вушка.

Очі в діда – дві вуглинки,

Ніс із жовтої морквинки.

В нього ремінь - поясок

Та ще й віник з гілочок.

 Анісімов Артем

Пушок

Є у мене кіт Пушок,

Білий, волохатий.

Мов пухнастий сніжок

Бігає по хаті.

Я люблю свого Пушка,

Дам йому ковбаску.

Сядем разом на диван

І почитаєм казку.

Я читаю, а Пушок

Так уважно слуха.

Хвостиком лише виляє

Й нашорошив вуха.

Та хвилин лиш п’ять минає

Любий друг уже дрімає.

Сниться котику сметанка?

Може мишка-сіроманка?

Ні, мабуть, сніжинка

Впала котику на спинку.

І тому Пушок муркоче,

Вусами мене лоскоче.

Номировська Вікторія