Сторінка для турботливих батьків





Тест «Часто ли вы хвалите своего ребенка?»
  1. Если вы хотите похвалить ребенка, то обычно используете слова:
а) «гениально», «потрясающе»;
б) «молодец»;
в) «хорошо».
  1. Как ваш ребенок обычно реагирует на похвалу?
а) раздраженно отмахивается;
б) принимает как должное;
в) воодушевляется.
  1. Вас приятно удивили успехи вашего ребенка. К словам похвалы вы непременно добавите:
а) поцелую и объятия;
б) подарок;
в) деньги.
  1. В какой ситуации, на ваш взгляд, похвала необходима?
а) когда ребенок убрал за собой игрушки;
б) получил пятерку;
в) по собственной инициативе помог бабушке.
  1. Ребенок гордо показывает вам свою поделку, которая не кажется вам удачной. Ваша реакция:
а) чтобы не огорчать, скажите, что его поделка самая лучшая;
б) укажите на недостатки, но и укажите достоинства;
в) честно покажите на те поделки, которые  считаете лучшими.
  1. Когда вы хвалите ребенка, то обычно испытываете:
а) гордость;
б) нежность;
в) восхищение.
  1. Выберите одно из утверждений о детской одаренности:
а) каждый ребенок по своему талантлив;
б) менее одаренный, но старательный ребенок способен добиться больших успехов, чем  талантливый, но ленивый;
в) любую  способность можно развивать.
  1. На спортивных соревнованиях  ваш ребенок прибежал последним. Что вы ему скажите?
а) пристыдите;
б) похвалите за умение идти до конца;
в) объясните, что проиграл, потому что неправильно рассчитал свои силы.
  1. Ребенок хвастается своими достижениям перед гостями. Ваша реакция:
а) будете дополнять его рассказ;
б) станете иронизировать над его «скромностью»;
в) переведете разговор на другую тему.
  1. Вы заметили, что вашему ребенку очень нравится рисовать. Это повод для того, чтобы:
а) отдать его в художественную школу;
б) купить хорошие краски и кисти;
в) посещать с ним выставки и музеи.
  1. Учитель  нелестно отозвался об успехах вашего чада, поставив в пример другого ученика. Что вы скажете своему ребенку?
а) заметите, что его успехи ниже, чем у его одноклассника;
б) станете хвалить одноклассника, что бы у вашего ребенка появилось желание учиться так же хорошо;
в) предложите исправит те ошибки, которые отметил учитель.
  1. Бабушка умиляется поступками ребенка, в которых вы не видите ничего особенного. Ваша реакция:
а) станете спорить с ней;
б) проигнорируете ее высказывания;
в) согласитесь из уважения к ней.
  1. Ребенок жалуется, что его дразнят одноклассники. Как вы его успокоите?
а) «Они глупые и невоспитанные!»;
б) «Не слушай их, ты у меня самый лучший!»;
в) «Давай подумаем, почему они к тебе так относятся».
  1. У ребенка не получается задача, и он отказывается продолжать решение. Как уговорить его?
а) напугать плохой оценкой;
б) выразить сочувствие;
в) предложить помощь.
  1. Ребенок не достоин похвалы, если он:
а) помыл посуду, но разбил чашку;
б) сделал уроки, но перепутал номер задания;
в) получил пятерку, списав ответ у соседа по парте.
  1. В порыве гнева вы можете назвать своего ребенка:
а) «бестолочь»
б) «мое наказание»;
в) «подлец».
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
А
1
3
1
1
1
5
1
3
1
5
5
5
1
3
1
5
Б
3
1
5
3
3
3
3
1
5
1
3
3
3
1
3
1
В
5
5
3
5
5
1
5
5
3
3
1
1
5
5
5
3
16 – 37 баллов. Ваш ребенок не испытывает недостатка в похвале. Он уверен в том, что вы высоко цените его достижения и гордитесь им. Высокая самооценка, безусловно, поможет ему в жизни, однако слишком часто слыша похвалу, ребенок не имеет возможности научиться  обращать внимание на свои ошибки, что рано или поздно скажется на его успехах. Разбив похвалу здравой критикой,  вы поможете ему трезво оценивать свои возможности.
38 – 59 баллов. Возможно, вы человек настроения или слишком погружен в свои проблемы. Поэтому ребенок не всегда четко представляет себе, что в его поведении нравится родителя, а что нет. Ваша похвала часто бывает вызвана хорошим настроением, а не достижениями ребенка. Чтобы изменить сложившуюся ситуацию, обращайте больше внимания на мотивы поступков ребенка и его потребности: чего он ждет от вас, почему капризничает и проявляет негативизм? Опираясь на эмоциональное состояние ребенка, а не на собственные чувства, вы сможете легче направлять его поведение в нужное русло.
60 – 80 баллов. Вы требовательный родитель, поэтому не балуете ребенка хвалебными отзывами. Ваши замечания метки и критика предметна, но когда они преобладают над признанием и похвалой, то воспринимаются ребенком как отвержение. Не стоит портить отношения со своим чадом из-за того, что нарисованный слон больше похож на корову. Показывая продукт своей деятельности, ребенок стремиться разделить с вами хорошее настроение и увидеть радость в ваших глазах. Ощущая вашу поддержку, он добьется гораздо больших успехов, чем тревожась из-за малейших промахов.
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї
1.Сприятливий мікроклімат у родині.
2.Спільна діяльність членів сім’ї.
3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.
4.Спільний життєвий світогляд.
5.Оптимістичні настрої родини.
6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).
7.Шанування членів родини, повага до старших.
8.Бережливе ставлення до природи.
9.Активна участь дітей у сімейному житті.
10.Відсутність насилля в родині.
11.Збереження родинних традицій і звичаїв.
12.Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
13.Любов до читання, створення родинної бібліотеки.
Тест для батьків

Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них. Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможе відповісти цей тест. Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?
- систематично - 3;
- інколи - 1;
- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) - 0;
- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? - 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?
- у хвилини відвертості - так - 3;
- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вчителів, знайомих - 4;
- а навіщо мені її таємниці? - 1;
- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже - 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?
- стільки, скільки конче необхідно - 2;
- з ранку до ночі - 4;
- увесь вільний час - 3;
- я не маю часу для спеціального спілкування - 1.

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?
- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо - 2;
- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) - 3;
- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться - 1;
- влаштую скандал виховательці (вчительці) - 4.

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?
- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) - 1;
- намагаємося провести відпочинок разом - 3;
- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати - 2;
- куди дитина захоче, туди й поїде - 4.

6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?
- той, хто першим усвідомить свою провину - 3;
- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою - 1;
- певна річ, дитина, вона ж наймолодша - 2;
- завжди я, шкода ж дитини! - 4.

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?
- так, стараюся виконати усі - 4;
- так, якщо маю кошти і час - 3;
- бажання - так, примхи - ні - 2;
- це діти мають виконувати бажання дорослих - 1.

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?
- постійно - 2;
- не втручаюсь в життя дитини - 4;
- у разі необхідності - 3;
- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити - 1.

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?
- тільки якщо нема іншого виходу - 3;
- так я і роблю - 2;
- ніколи в світі - 4;
- де захоче, там і житиме - 1.

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?
- шкуру здеру! - 2;
- поговорю, поясню, чому так не можна робити - 3;
- то й нехай, «все найкраще – дітям!» - 4;
- в моєму домі гроші не валяються абиде - 1.


А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді. Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

Від 10 до 15 балів.
Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: "Хочу пожити для себе!", і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

Від 16 до 25 балів.
Ви - тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі...

Від 26 до 34 балів.
 Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

Від 35 до 40 балів.
Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися...



Комп'ютер: переваги та недоліки

      У наш час стрімко розвивається техніка, з’являються нові інформаційні технології. Здавалося б, не так уже й давно персональні комп’ютери були дивиною, а зараз вони є майже в кожному офісі, магазині. Все більше комп’ютерів з’являється вдома, мобільні телефони за своїми можливостями наближаються до комп’юерів, у яких є все – від органайзера до ігор. Звичайно, комп’ютери значно полегшують наше життя – в цьому їх безперечний «плюс». Про переваги комп’ютерів знають навіть малюки.
Але поряд з тим:
Працюючи в приміщенні, комп’ютер суттєво змінює якість цього внутрішнього середовища, а саме:
–  підвищуються температура приміщення (якщо в приміщенні знаходиться кілька комп’ютерів, різниця може становити до 10oС);
–   підвищується шум;
–   змінюється природне співвідношення важких та легких аероіонів – в природі воно врівноважене, а якщо працює комп’ютер, в повітрі переважають важкі аероіони, що може призвести до появи головного болю, сонливості, апатії, передчасної стомлюваності тощо;
– відеомонітор на базі електронно-променевих трубок є джерелом випромінювання електромагнітного поля різної частоти: найбільше випромінювання здійснює бокова і задня панелі відеомонітора.
Люди, які часто працюють чи грають за комп’ютером, помічають, що в них болить спина від сидіння у статичній позі, шкідливо діє також випромінювання екранів комп’ютерів тощо. Тобто люди найбільше звертають увагу на шкідливість комп’ютерів для фізичного здоров’я.
А як комп’ютери діють на психіку людей?
На це все більше звертають увагу лікарі та вчені. Дехто вважає, що лише на Заході зафіксовано випадки так званої залежності від комп’ютерів, яка іноді стає схожою на залежність від наркотиків. Але в цьому ми вже сьогодні швидко наздоганяємо Захід: випадки залежності від комп’ютерів є і в нашій країні.
Існує чотири стадії розвитку психічної залежності від комп’ютерних ігор:
–                стадія легкого захоплення;
–                стадія захопленості;
–                стадія залежності;
–                стадія прихильності.
Спершу захоплення проходить етап адаптації, людина «входить» в азарт, потім настає період різкого зростання, швидкого формування залежності. Залежність сягає максимуму, це залежить від індивідуальних особливостей особистості й середовища. Далі сила залежності на якийсь час залишається стійкою, а відтак іде на спад,знову фіксується на певному рівні й залишається стійкою тривалий час. Цікаво, що навіть після усвідомлення практичної марності ігрової діяльності людина не може повністю відмовитися від неї. Це доводить наявність досить високої стійкої психологічної залежності від комп’ютерних ігор, хоча її «глибина» і сила впливу на людину після проходження «кризи» вже не такі сильні.
І головне для тих, хто вже в залежності – памятайте, вирішальний фактор у подоланні комп’ютерної залежності – робота над собою.

Заповіді для батьків

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти бажаєш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив.
3. Не перенось на дитину свої образи, щоб з віком не їсти гіркий хліб. Адже що посієш, то й пожнеш.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному відповідно до сил, і будь впевнений – їй вона важка не менше, ніж тобі, а може, й більше, адже в неї немає досвіду.
5. Не принижуй.
6. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
7. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не бажав би, щоб робили твоїй.
8. Люби свою дитину будь-якою – не талановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись із нею, радій, тому що дитина – це свято, яке поки ще з тобою.
Скільки часу можна проводити школяру за комп'ютером?
Не можна дозволяти дитині проводити за комп'ютером дуже багато часу, - нехай навіть виключення комп'ютера і пов'язане кожний раз з капризами, а деколи і зі скандалом (дуже вже цікава штука - комп'ютер; багато дітей сприймають проблему так: гасне екран - кінчається свято).
Коли ми говоримо про дозування роботи на комп'ютері, то маємо на увазі не лише негативний вплив на організм дитини всіляких випромінювань від монітора, але і навантаження на очі (особливо, якщо монітор неякісний або погано налагоджений); важливо знати і наступне: малюк який дуже багато «сидить у комп’ютера», в тій або іншій мірі втрачає відчуття реальності.
Час, протягом якого дитина може спілкуватися з комп’ютером, невеликий: для дитини молодшого шкільного віку - це 20-30 хвилин; для дитини середнього шкільного віку - 30-45 хвилин; для дитини старшого шкільного віку - близько години. Звичайно, час, який можна проводити за комп'ютером багато в чому залежить від типу електронно-променевої «трубки», яка є основним елементом монітора; безпечнішими для здоров'я являються трубки Trinitron, Sonictron, Diamondtron; моніторами майбутнього називають рідкокристалічні монітори. Якщо домашній комп’ютер обладнаний одним з найбільш безпечних моніторів, то час роботи дитини перед таким монітором може бути декілька збільшено.



Поради батькам
21 заповідь Марії Монтессорі для батьків

Італійка Марія Монтессорі чудова вчителька, психолог, фізик, лікар. 70-ть років її ім’я було забуте у східній Європі і згадувалося лише в працях істориків педагогіки. А в той же час на Заході, в Америці, Азії відкривалися наукові інститути і академії, в яких вивчали і втілювали в життя антропологічні, дидактичні, педагогічні ідеї Марії Монтессорі, і мільйони дітей успішно навчалися в її школах.
Саме Монтессорі-школа занесена до Книги Гіннеса як найчисленніша. У ній навчається більше 22000 дітей, а знаходиться вона в Індії. Кажуть, що таку ж школу, але в Америці закінчила, наприклад, донька Білла Клінтона. Онуки і правнуки Льва Миколайовича Толстого, емігрували в різні країни світу, теж навчалися в Монтессорі-школах. У Нідерландах, Фінляндії та США дитячі сади і школи цього напряму включені в основний державний реєстр офіційних навчальних закладів.
Читайте також: Про педагогіку Марії Монтессорі
Якщо Ви будете хоча б раз на тиждень перечитувати список заповідей Марії Монтессорі для батьків, то взаємини з дітьми можуть вийти на абсолютно інший якісний рівень:
1.Дітей вчить те, що їх оточує.
2.Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.
3.Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.
4.Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися.
5.Якщо з дитиною чесні – вона вчиться справедливості.
6.Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.
7.Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.
8.Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться відчувати себе винуватою.
9.Якщо дитину часто схвалюють – вона вчиться добре до себе ставитися.
10.Якщо до дитини часто бувають поблажливі – вона вчиться бути терплячою.
11.Якщо дитину часто підбадьорюють – вона набуває впевненість у собі.
12.Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною – вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13.Не кажіть погано про дитину – ні при ній, ні без неї.
14.Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15.Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
16.Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
17.Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
18.Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
19.Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.
20.Будьте неустанними, роз’яснюючи дитині те, чого раніше вона зрозуміти не могла – допомагайте дитині освоювати те, що не було освоєно раніше, долати недосконалість. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов’ю. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
21.У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер – пропонуйте їй краще, що є у вас самих.
Золоті заповіді батькам
Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.
1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
3.Ніколі не навчайте тому,учомусамі не обізнані.
4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.
8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
9.Не ставтеся до дитини зневажливо.
10.Будьте послідовними у своїх вимогах.
11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)